Airdrop — це маркетинговий хід (і це нормально)

Майкл Дж. Кейсі є головою консультативної ради CoinDesk і старшим радником з досліджень блокчейну в Ініціативі цифрової валюти Массачусетського технологічного інституту.

Наступна стаття спочатку опублікована в Щотижневик CoinDesk, спеціальний інформаційний бюлетень, який доставляється щонеділі виключно нашим передплатникам.

У лютому 2014 року, коли зростаючий інтерес до Bitcoin породив першу хвилю «альткоїнів», крихітна країна Ісландія стала господарем нової ідеї щодо досягнення масового впровадження.

Розробник під псевдонімом Baldur Friggjar Odinsson, який пообіцяв допомогти своїм 330 000 співвітчизникам уникнути шести років посткризового контролю над капіталом, створив auroracoin і пообіцяв роздати 31,8 з них кожній особі в національному реєстрі громадян Ісландії.

Народилася ідея «аеродрому».

Це був успіх. коротко. Тоді це був провал.

Початковий шум призвів до того, що ціна auroracoin зросла більш ніж на 1000% за перші кілька тижнів після його запуску, що на короткий час зробило його третьою за вартістю Криптовалюта. Але до середини весни, після того як перші одержувачі швидко перевели свої виграші, ціна монети впала.

У середині 2014 року він став марним і проект покинули. Питання продовжувалося: чи був auroracoin серйозною, але невдалою спробою забезпечити щось довготривале використання для громадськості, чи складним викачуванням і скиданням?

Повертаємося вперед до 2018 року, і десантування в моді. Є навіть сайт із описом усіх пропозицій там.

Ця ідея привернула увагу минулого тижня після того, як постачальник гаманців Blockchain of Stellar lumens (XLM) роздав 125 мільйонів доларів США. Цілком очікувано, ця гігантська роздача розпалила бурхливі дебати щодо того, чи є airdrop конструктивним способом сприяння використанню чи двосторонніми схемами самозбагачення.

Це дебати, які залежать від неминучої ролі, яку відіграє розвиток спільноти в будь-якому Криптовалюта проекті, від того, хто платить за цю розробку, і від того, скільки вони можуть отримати від цього.

Розширення мережі чи насос і дамп?

Генеральний директор Blockchain Пітер Сміт, вихваляючи мережу Stellar за те, що вона «створена для масштабованості» з «активною та зростаючою екосистемою», сказав, lumen airdrop поставив би «користувачів на перше місце», щоб вони могли «тестувати, пробувати, торгувати та здійснювати операції з новими надійними криптоактивами безпечним і простим способом».

Тим часом, співзасновник Stellar Development Foundation Джед Маккалеб рекламував миттєвий мережевий ефект від розширення Stellar як інструменту для спільнот для випуску активів і розробки нових моделей обміну цінністю. За його словами, використовуючи майже 30 мільйонів гаманців Blockchain, «ми збільшимо корисність мережі на багато порядків».

Критики Криптовалюта співтовариства T прийняли цього. Багато хто вважав це шахрайським способом для Blockchain збільшити використання гаманця та скаржився, що користувачам доведеться підкорятися процедурам компанії «знай свого клієнта» (KYC), створюючи великий ринковий пул персоналізованої інформації для компанії.

Особливо був засновник Bitcoin Advisory П’єр Рошар брутальний:

Я не збираюся ставати на чиюсь сторону, але вважаю, що дискусію можна було б сприяти краще, якщо, по-перше, розглядати airdrop як маркетингові витрати в службі сприяння усиновленню громадою, а по-друге, визнаючи, що, так чи інакше, усиновлення вимагає певного рівня маркетингу.

Валюта - це ніщо, якщо вона не використовується широко. І цього T досягти, якщо люди не докладуть певних витратних зусиль для заохочення широкого використання.

Усі валюти – я б припустив, навіть фіатні валюти – мають свій бренд. І успіх цього бренду залежить від того, наскільки добре ті, хто зацікавлений у його успіху, просувають його цінність як засобу обміну чи збереження вартості.

Для фіатних валют уряди здійснюють непрямий, складний маркетинговий процес, сприяючи зміцненню та ефективності своїх економік, заохочуючи таким чином як громадян, так і негромадян використовувати свої валюти для обміну та зберігання вартості.

Ми навіть могли б подумати про розподіл добробуту як про аеродроми з метою стимулювання економічної активності та, отже, розширення впровадження валюти. Якщо ця політика досягає успіху, вигоди FLOW до уряду безпосередньо у формі сеньйоражу та опосередковано через задоволення, яке їхні виборці отримують від заощаджень та витрачання широко використовуваної, а отже, цінної валюти.

З криптовалютами, які уникають урядових повноважень і натомість відкладають монетарну Політика на відкриті децентралізовані програмні протоколи, відповідальність за просування перекладається на членів спільноти. Але це також T можна розглядати як егалітарний процес. Це завжди тягне за собою приватні інтереси та асиметричні витрати та результати.

Наприклад, у Bitcoin перші користувачі знали, що їм буде вигідно залучати користувачів другого, третього та четвертого раундів. Тож вони були готові заплатити ціну втраченими монетами, вільно роздаючи їх новачкам через «Bitcoin крани» та десятки тисяч одноразових індивідуальних пожертв.

Подібним чином розвиток пристрасної, залученої Bitcoin спільноти, яка була невід’ємною частиною успіху криптовалюти, залежав від різноманітних маркетингових заходів, усі з яких потребували ресурсів, зусиль або грошей. Вони варіювалися від більш органічних починань, таких як неоплачувана творча робота художників, які створювали візуалізацію логотипу Bitcoin «B», до корпоративних ініціатив, як-от коли платіжний процесор BitPay купив права позначати плей-офф студентського футболу в Санкт-Петербурзі 2014 року Санкт-Петербург Bitcoin Bowl.

Індивідуальна участь у всьому цьому, як правило, сприймається прихильно. Що викликає у людей носа, так це наявність прибуткових корпоративних інтересів, саме тому Blockchain наражається на критику.

Але правда полягає в тому, що особисті інтереси існують незалежно від того, чи це окрема особа, чи компанія. Можливо, важливим є розмір цього інтересу.

ONE уявити, що якби люди знали особу засновника Bitcoin під псевдонімом Сатоші Накамото, вони могли б з підозрою поглянути на його чи її велику фінансову частку в просуванні Bitcoin.

Зверніть також увагу на постійне утримання від критики криптовалюти в традиційному економічному братстві, що великі «кити» можуть отримати вигоду від перекачки Bitcoin. Вони вважали б таких ранніх максималістів, як Рошар, лицемірами. Чи є у них сенс? можливо.

Потрібен нюанс

Мій аргумент, звичайно, полягає не в тому, що Крипто T повинні рекламувати монети, якими вони володіють. Справа в тому, що якщо вирівнюєте звинувачення в шахрайстві, T просто вказати на асиметричні виплати, які є просто реальністю кривої впровадження.

Я також не кажу, що ми T повинні побоюватися схем «накачування та скидання» першими користувачами. Я хочу сказати, що оцінка цих речей вимагає нюансів.

На жаль, крипоутопізм має тенденцію працювати проти нюансів. Віддаючи пріоритет безпристрасним застосуванням математики та нібито неупередженій, децентралізованій розробці протоколів з відкритим вихідним кодом, багато віруючих дивляться на весь маркетинг і рекламу з підозрою. Успіхом повинні бути, мовляв, не шибування та балаканина, а сила самої ідеї, безперечна корисність продукту.

Зрозуміло, що це приваблива точка зору, ONE висловив Туур Демістер критика десантування Blockchain lumen.

Проблема з цією точкою зору полягає в тому, що валюта є квінтесенцією мережевого продукту. Більше всього, його «корисність» є прямою функцією розміру його мережі. І хоча ця мережа точно зазнає невдачі, якщо функціональність продукту T підтримуватиметься та не посилюватиметься на постійній основі, критична маса, необхідна для досягнення реальних мережевих ефектів, залежить від масової комунікації ідеї.

Є причина, чому існують корпоративні маркетингові бюджети. Витрати понесені в спробі досягти масової, сприятливої ​​обізнаності про певний продукт або послугу. Ці витрати можна розглядати з точки зору традиційної реклами, а також доходу, якого втрачають у безкоштовних роздачах, як-от у моделі «freemium», за допомогою якої надзвичайно успішні програми, такі як Pokémon Go від Nintendo, потрапляють у руки сотень мільйонів користувачів.

Я так само обережно ставлюсь до корпоративної централізації та небезпеки того, що шахрайство може загальмувати суспільний прогрес, який пропонують криптовалюти та блокчейн-програми для сприяння рівноправним економічним можливостям з низьким рівнем тертя.

Я б просто застеріг від поспішного засудження конкретних заходів щодо розвитку спільноти, включаючи десантування. Це не однозначні питання.

Стрибки з парашутом зображення через Shutterstock