Золоті черви шаріату: як ІДІЛ створила валюту для світового панування

Рейчел-Роуз О'Лірі, репортер CoinDesk, розповідає про те, як криптовалюти використовуються в зонах економічних, соціальних і політичних заворушень. Ця стаття є частиною її серії з Рожави, Сирія.

Оскільки «Ісламська держава» (ІДІЛ) прагнула домінувати на значних частинах Сирії та Іраку, вона використовувала хитру зброю, щоб супроводжувати заміновані автомобілі та атаки смертників: гроші.

Самопроголошений халіфат мав на меті об’єднати світ під войовничою інтерпретацією ісламу. Це створило високоефективне, гіпернасильницьке суспільство в Іраку та Сирії в поєднанні з економічним експериментом – те, що я називаю «монетою ІДІЛ».

Складаючись із 10 монет вартістю від майже тисячі доларів до пенні, ІДІЛ прагнула замінити банкноти США, Іраку та Сирії на спеціально виготовлені монети, забезпечені золотим, срібним і мідним стандартом.

У той час ІДІЛ сиділа на території площею 34 000 квадратних миль, багатій нафтою. Торгуючи нафтою за допомогою своєї власної валюти, динар, ІДІЛ планувала дестабілізувати економіку США шляхом примусового відокремлення долара від нафтового бізнесу (нафтодоларової системи, яку ІДІЛ називає «ахіллесовою п’ятою» Америки).

Динар був створений за зразком монет середньовічної ісламської імперії під назвою Халіфат Омейядів, лідер якої – чоловік на ім’я Абд аль-Малік ібн Марван – випускав монети, щоб економічно об’єднати мусульман, які були розкидані по всьому Близькому Сходу.

У 2015 році динар став обов'язковим для цивільних осіб, які живуть під контролем ІДІЛ. На піку свого розвитку ІДІЛ контролювала 10 мільйонів людей в Іраку та Сирії, що зробило динар ІДІЛ одним з найбільш амбітних економічних експериментів у сучасній історії.

Живучи в автономній Рожаві на півночі Сирії, я зустрівся з ув’язненим ІДІЛ Мохаммедом Наджаром у закладі, яким керують Сирійські демократичні сили на півночі Сирії. Наджар відмовився фотографуватися чи зніматися на відео. Він нервував через мій звукозапис і попросив мене не публікувати його ім’я, побоюючись наслідків з боку групи джихадистів (Мохаммед Наджар — це псевдонім).

Наджар працював з нафтою: найприбутковішим експортом ІДІЛ і серцем експерименту з динарами. Він засміявся, коли я поклав срібний дирхам на стіл перед ним. Це широка монета, близько сантиметра в діаметрі. Його прикрашає арабська каліграфія – вірш із хадісу, який вихваляє працьовитість і милосердя.

«В «Ісламській державі» це був провал, — сказав він, усміхаючись, — це T спрацювало».

У пропагандистському фільмі 2015 року, який анонсував його вихід, називається Повернення золотого динара, монетарний експеримент ІДІЛ описується як продовження атак на Всесвітній торговий центр у 2001 році – і нова зброя у повній війні проти економіки США.

«Ви бачили документальний фільм, правда?» Наджар запитує з блиском в очах і додає:

«План полягав у знищенні глобальної економіки».

Розпродажі

Наджар приєднався до ІДІЛ у жовтні 2013 року, через кілька місяців після її створення.

Маючи досвід вивчення нафти, він проводив дні, працюючи серед нафтових родовищ, що є серцевиною економічної стратегії ІДІЛ.

Контролюючи багато багатих на нафту територій в Іраку та Сирії, ІДІЛ мала прибутковий бізнес з продажу нафти сусіднім клієнтам, включаючи Дамаск, уряд Іраку та підтримуваних Туреччиною повстанців, які, за словами мого джерела, потім контрабандою переправляли нафту до Туреччини.

«Це був бум, — сказав Наджар, — «Ісламська держава» заробляла близько 60 мільйонів доларів на місяць».

Проблема для ІДІЛ полягала в тому, що вся ця торгівля здійснювалася в доларах США. Отже, незважаючи на оголошену групою війну гегемонії США, її економіка фактично сприяла домінуванню долара США.

Введіть динар – або, як Пропаганда ІДІЛ описує це: «Повернення найвищої міри багатства для світу: золота – коли [халіфат] сплескується у фінансову сферу».

Спочатку він був запроваджений у нафтовому секторі – найприбутковішому експорті ІДІЛ. Щоб купити нафту в ІДІЛ, країни повинні були обміняти свої долари на динар.

Потім ІДІЛ представила динар цивільному населенню в Ісламській державі, спочатку повільно, коли торговці давали здачу в новому динарі, а не в банкнотах.

Наприкінці 2015 року валюта стала обов’язковою. Сказав Наджар:

«Було заборонено використовувати державну валюту Сирії. Було заборонено використовувати будь-що, крім динара ІДІЛ, у всіх районах Ісламської держави».

Ісламська держава була завалена біржами, пояснив він, які обміняли динар ІДІЛ на долари та інші валюти, дозволяючи людям і підприємствам торгувати ONE з одним.

Це принесло інші переваги для Ісламської держави.

У той час як ринкова ціна 4,25-грамового золотого динара становила близько 160 доларів, за словами Наджара, він міг продаватися на місцевому рівні за 190 доларів. Це означало прибуток у 30 доларів за динар для ІДІЛ: колосальну суму, коли її торгівля нафтою досягала піку в 150 000 барелів на день.

Золоті жуки

Динар ІДІЛ був T просто захватом грошей.

Це також була спроба створити економіку на основі ісламу. І це тому, що згідно з законом шаріату – релігійним правовим кодексом, який лежить в основі ісламу – певні види економічної практики заборонені.

Шаріат накладає заборону на відсотки – те, що називається риба – що, згідно з деякими тлумаченнями, виключає багато звичайних банківських практик. Деякі види боргу також заборонені, оскільки транзакції мають бути забезпечені базовим активом, наприклад золотом.

Експеримент із динаром бере свій початок у вченнях ісламських вчених, таких як Саїд Абділ А’ла Мавдуді, який запропонував проміжну альтернативу капіталізму та комунізму та підкреслив важливість закяту, або благодійності. Унікальна інтерпретація закяту ІДІЛ дозволила групі фінансувати більшу частину своїх зусиль з будівництва держави за рахунок внесків цивільних.

The New York Times повідомили що цей податок ліг в основу економіки ІДІЛ, заявивши, що прибуток від закяту набагато переважує продаж нафти.

Але Наджар рішуче заперечував цю тезу, називаючи це «брехнею» та заявляючи, що люди на окупованих ІДІЛ територіях були надто бідними, щоб робити будь-який значний внесок.

Це примітно, тому що в пропаганді ІДІЛ описує звичайну банківську практику як «сатанинську» і пропонує динар як протиотруту від «шахрайської та заснованої на рибі фінансової системи поневолення, організованої Федеральним резервом Америки».

Пропаганда ІДІЛ цитує американських мислителів, таких як відомий «золотий жук» Майк Мелоні, теоретик змови Едвард Гріффін і політик-лібертаріанець Рон Пол. У своїй риториці, знайомій ентузіастам Bitcoin , мислителі критикують інфляцію долара США, відмову від золотого стандарту та домінування долара в усьому світі.

«США грають у гру, контролюючи світ за допомогою доларів», — сказав Наджар, додавши:

"Нафту потрібно купувати за долари. На міжнародному рівні ви повинні купувати все за долари. Динар був більш ісламським. Динар має реальну вартість, золото має реальну вартість".

Чому не вдалося

Незважаючи на успішний запуск динара, ІДІЛ залишалася вразливою для економічних атак. Коли в 2016 році США почали бомбардування нафтових родовищ ІДІЛ, так звана держава почала розвалюватися, оскільки була відрізана від своїх найприбутковіших ресурсів.

Наджар каже, що динар краще працював як засіб обміну в нафтовій промисловості, ніж повсякденна валюта для жителів ІДІЛ та підприємств.

"Раніше ми отримували це в доларах. Потім вони перевели на динар, і тоді почалися проблеми", - сказав він. «Торгівці перестали завозити продукти, тому що помітили, що динар не працює, тому почали відступати від нього».

Через відсутність попиту за межами «Ісламської держави» валюта почала обмінюватися на меншу суму, ніж коштувала її виробництво.

«Проблема завжди полягала в купівлі продуктів. Вартість срібного динара, зокрема, була настільки низькою. Тому, коли ви йдете до торговця, щоб купити що-небудь, вони T приймуть це, вони скажуть: «О, ми це не приймаємо». Або він поставив ціну вище", - сказав Наджар.

Через свою вагу – на момент написання статті найбільша монета коштувала майже тисячу доларів – золотий динар був жадібним для трейдерів і часто переплавлявся або перепродавався на ринку, фактично виснажуючи економіку, засновану на золоті.

Не зовсім Bitcoin

Враховуючи обмеження фінансової системи, яка відповідає законам шаріату, включаючи заборону на рибу, криптовалюти рекламувалися як потенційні альтернативи.

CoinDesk

Нещодавно повідомлялося, що Ethereum Foundation, некомерційна організація, яка контролює управління платформою Ethereum , залучала інвесторів, наприклад, із ваххабітської Саудівської Аравії.

Але Наджар сказав, що, хоча він «чув про Bitcoin», він ніколи не чув про те, що його використовує ІДІЛ.

Представник розвідки SDF підтвердив, що ІДІЛ залежала від долара США в міжнародній торгівлі. Інші терористичні організації мають багато експериментував з Крипто.

У травні ІДІЛ втратила свою останню територію від підтримуваних США сил SDF. Зазначається, що на той час збройні сили США зібрали золота приблизно на 2,1 мільярда доларів, і співробітники розвідки сподіваються виявити більше.

«Кожного разу, коли я йду на таке інтерв’ю, мене запитують: «Де золото? Де його ховає ІДІЛ?», — засміявся Наджар.

У Північній Сирії динар вийшов з обігу. Деякі з них передаються бійцями SDF як військові трофеї. В основному це мідь і срібло – більш дорогі валюти, такі як золотий динар, в основному переплавлені. Перепродаж валюти є незаконним, і ті, що знаходяться в обігу, вилучаються владою, окрім жменьки, що зберігається як сувеніри.

За словами Наджара, крах динара – і ширше – Ісламської держави – стався тому, що він не зміг правильно застосувати шаріат.

«Іслам каже: беріть у багатих і віддавайте бідним», — сказав він, додавши:

"Це не було зроблено належним чином. Це не було реалізовано належним чином, воно T впаде. Я бачу це таким чином".

Зображення динара через пропагандистське відео «Повернення золотого динара».